в означеннях
Тлумачення, значення слова «погромник»:

ПОГРО́МНИК, а, чол. У часник або організатор погрому. — Ой, боже, щось буде! — лякалась Маланка. — Погромників будуть судити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 99); Маленька Чехія не скорилась перед загарбниками і погромниками з кількох держав (Радянська Україна, 5.XII 1953, 3); Я ваш добродій і прибічник, Даю всі вольності, але Не винний я, що мій помічник На вас погромників нашле (Володимир Самійленко, I, 1958, 229); На чолі погромників йшли попи в золочених ризах, з хрестами (Наука і життя, 3, 1960, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 725.

Коментарі (0)