в означеннях
Тлумачення, значення слова «погукнути»:

ПОГУКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до погукати 1, 3. Погукнув старшина на свого небожа: — Біжи мерщій та спитайся, що воно за птиця така їде через моє село (Україна сміється, I, 1960, 19); — Дівчино, дівчино! Гей, чепурушко! — хтось голосно погукнув за нею (Борис Грінченко, I, 1963, 271); — Нащо ж ти вбив її, нащо, коли так гинеш за нею? — погукнула на його Варка (Марко Вовчок, I, 1955, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 727.

Коментарі (0)