в означеннях
Тлумачення, значення слова «погуркотіти»:

ПОГУРКОТІ́ТИ, очу, отиш, док., розм.

1. Підсил. до погуркати. На вулиці дзвінким цокотом обізвався перший віз, покотився і десь стих. За ним мерзлим шляхом прогуркотіло ще кілька, погуркотіли і теж стихли (Григорій Епік, Тв., 1958, 60).

2. Піти, поїхати і т. ін. гуркаючи. Сагайда скочив на ноги, і вдвох вони погуркотіли східцями вниз (Олесь Гончар, III, 1959, 162); Задиханий поїзд, попирхавши парою, погуркотів далі (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 70).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 728.

Коментарі (0)