ПОГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Поговорити. Було таки хоть [хоч] і стереглись одне одного [Петро і Леся], да все-таки й повітаються й погуторять де про що, як брат із сестрою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 162); — Потім згадала про вас. Дай, думаю, забіжу до Максима Івановича, погуторимо (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 203).