в означеннях
Тлумачення, значення слова «погиблий»:

ПОГИ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до погибнути. Жінки снували сюди й туди поміж громадою, допитуючись вістей про ворога або голосно оплакуючи своїх погиблих синів (Іван Франко, VI, 1951, 89);
//  у знач. ім. погиблий, лого, чол.; погибла, лої, жін. Людина, яка загинула. Високий військовий достойник сухим, чітким голосом говорив про заслуги погиблих (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 187); Із живими погиблі встають із чужинського краю (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 707.

Коментарі (0)