ПОІНТРИГУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. і неперех. Інтригувати якийсь час. Їй так хотілось пофліртувати, поінтригувати цього приємного на вигляд юнака, щоб хоч трохи розважитись після прикрої розлуки з Сагайдаком (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 77); Іван відповів не зразу, йому хотілось трохи похизуватись перед товаришем, поінтригувати його (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 143).