в означеннях
Тлумачення, значення слова «появляти»:

ПОЯВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОЯВИТИ, явлю, явиш; мн. появлять; док., перех., заст.

1. Породжувати, покликати до життя, спричиняти що-небудь. О люба ніч! Ти появляєш мрії Й невиразні краси в зористій млі... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 148); Навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти (Леся Українка, III, 1952, 201); — А я мислю, — підняв голос гетьман напольний, — що така бойня шалена появить за собою саму руїну, яка, нарешті, і стане могилою Польщі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 28);
//  Народжувати дитину. Бог дасть появити дитину, — готові няньки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 239).

2. Показувати, відкривати що-небудь комусь. Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (Марко Вовчок, I, 1955, 313); Він [Янка Купала] мови білоруської гранив Ясний алмаз любовно і дбайливо, Братам-народам появивши диво Так, як Шевченко наш колись явив (Максим Рильський, II, 1960, 307).
Появляти (появити) на очі що — робити відомим, відкривати що-небудь комусь. Появить на очі люду Його ж сховані скарби — Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (Павло Грабовський, I, 1959, 146); Появляти (появити) очі — приходити, прибувати куди-небудь. Стидно й очі появити (Номис, 1864, № 3170); — Тепер стидно в село й очі появити: довіку будуть дражнити чорною радою! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 174); [Храпко:] А двісті рублів узяв [Тихоненко], як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле. Хоч би очі коли появив (Панас Мирний, V, 1955, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 494.

Коментарі (0)