ПОЄДИ́НЦІ, присл., діал. Поодинці. Хлопці йдуть поєдинці, розважним кроком (Леся Українка, III, 1952, 557).
ПОЄДИ́НЦІ, присл., діал. Поодинці. Хлопці йдуть поєдинці, розважним кроком (Леся Українка, III, 1952, 557).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 766.