в означеннях
Тлумачення, значення слова «поїдати»:

ПОЇДАТИ, аю, аєш, недок., ПОЇСТИ, їм, їси; наказ. сп. поїж; док.

1. перех. Їсти що-небудь, споживати їжу. — Ні, ти в мене не хазяйка-таки! — О, ти мудрий хазяїн!.. по чужих хатах ходячи та чуже добро поїдаючи, — уколола Наталія Миколаївна (Панас Мирний, III, 1954, 213); Поїдаючи вишні.., добирався [М. Гоголь] до будинків, розкиданих за містом (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 397); Телята найкраще поїдають зелену масу, зібрану у фазі бутонізації (Хлібороб України, 2, 1966, 34); Добре діло карасі: не поїси, так продаси (Номис, 1864, № 7493); — Так я тобі зготую щось поїсти (Михайло Стельмах, I, 1962, 548);
//  чого. Споживати певну кількість чого-небудь. — Поїдає [пані] тих ласощів не в себе — така! (Марко Вовчок, I, 1955, 376); Колгоспниці стежать, щоб свині поїдали якнайбільше соковитих кормів (Колгоспник України, 7, 1957, 36); За обідом у приятельки, чи поїла чого, чи ні, мерщій наложила усього, понесла до Левка у острог (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 276); Бойові частини самі провадили потрібні роботи — в умовах пронизливого холоду,.. позбавлені можливості хоч де-небудь перегрітися, поїсти гарячого (Юрій Яновський, II, 1958, 236);
//  тільки док., без додатка. Прийняти їжу. Серед діброви в гущині Вечірньою добою, Поївши добре, Лев лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 132); Дні і ночі він був у лісі. До хати заходив лише, щоб поспати та поїсти (Ярослав Гримайло, Кат валер.., 1955, 285);
//  тільки недок. З'їдаючи, винищувати (про птахів, комах і т. ін.). Спостереження показали, що одна сім'я рудих мурашок поїдає протягом доби величезну кількість шкідників (Наука і життя, 9, 1961, 54); Кури охоче поїдають комах (Захист рослин.., 1952, 159);  * Образно. Всякому своя доля: один, рук не покладаючи, працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Панас Мирний, IV, 1955, 295).
Очима поїдати див. око 1.

2. перех. З'їдати все, без остачі. Учився [Гриць] дуже добре, а їв у бурсі дійсно геніально. Поїдав не тільки свої порції, але й товаришів (Осип Маковей, Вибр., 1954, 351); Інтенсивніше росте трава в травні, тому худоба не встигає поїдати її з усієї площі (Хлібороб України, 8, 1967, 15); Козаки як діти: хоч багато — поїдять, хоч трохи — наїдяться (Номис, 1864, № 782); — Все чисто поїли [куми] та попили, тільки порожні пляшки позоставались (Нечуй-Левицький, III, 1956, 259); — За зиму хліб поїмо, та й знов навесні — куди б хоч за харч дітей розіпхати (Андрій Головко, II, 1957, 15).
Жданики поїсти див. жданики; Жданки поїсти див. жданки; Розуми поїсти — стати розумним. [Рибина:] Щд молоко на губах не обсохло, а воно [Олекса] ..гадає, що всі розуми поїло (Іван Франко, IX, 1952, 40).

3. неперех. Те саме, що харчуватися. 1. А любив він гарненько поїсти... (Павло Грабовський, I, 1959, 173).

4. тільки недок., перех. Живитися чим-небудь, уживати як їжу, корм; годуватися.

5. перех. Пошкоджувати, псувати що-небудь (про комах). Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 14); Міль рукава [сукні] поїла... якось треба се направити (Леся Українка, V, 1956, 202);
//  Сильно кусати, жалити (про комах). — А я ж до тебе наче рідний: не хочу, щоб твоє тіло в економіях гуртова нужа поїдала (Михайло Стельмах, I, 1962, 109).

6. перех. Роз'їдати хімічно, руйнувати що-небудь (про іржу, їдкі речовини і т. ін.). Два місяці мати моя лежала в тяжкій недузі, і за той час чорнило висохло, а пера іржа поїла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116); Колись зелений лист немов іржа поїла (Володимир Сосюра, I, 1957, 292).

7. перех., перен. Знищувати, поглинати. Пожарище завжди будить важку думку про розор, про людське нещастя, його вогонь немилосердно жре-поїдає, що стріне в дорозі... (Панас Мирний, IV, 1955, 158); А йде [Палажка] з Києва, то ще за селом роззявить рота, ладна всіх поїсти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 10);  * У порівняннях. Білковий голод примушує організм посилено витрачати білок власних тканин — він [організм] немовби поїдає сам себе. Внаслідок цього м'язи слабшають (Наука і життя, 5, 1969, 59).

8. тільки недок., перех., перен. Завдавати болю, смутку; мучити. Але яка гризота поїдає її? Може, когось любить, а він не квапиться до неї? Так не може бути (Михайло Стельмах, I, 1962, 538); Чуже лихо не болить, своє — серце поїдає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 154).

9. тільки недок., перех., перен., розм. Весь час дорікати кому-небудь, ганити, сварити когось. А що вже наймита маленького, то він [хазяїн] поїдав немилостиво (Марко Вовчок, I, 1955, 296).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 830.

Коментарі (0)