в означеннях
Тлумачення, значення слова «поймати»:

ПОЙМАТИ і розм. ПОНІМАТИ, аю, аєш, недок., ПОЙНЯТИ і розм. ПОНЯТИ, пойму, поймеш, док., перех.

1. Покривати собою (про воду); заливати, затоплювати. Як же й зосталася де не зруйнована повіддю хата, Хвиля поймає її, аж із дахом вкриваючи раптом, І щонайвищі міські затопляє муровані вежі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 307); Розлилася вода, пойняла береги, 3 гуком шумним проносило кригу (Павло Грабовський, I, 1959, 163); Вода вже пойняла чагарник понад берегом (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 133); Ой лужечки та бережечки та вода поняла (Павло Чубинський, V, 1874, 477);
//  Поширюватися по всій поверхні, виступати на чомусь. Юнак знову підвів очі на Ларису, їхні погляди на мить зустрілися, і.. щоки обох несподівано пойняв рум'янець (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 65); Галка лежала горілиць, неприродно закинувши назад руки, мертвотна блідість пойняла все її лице (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 126); Безодні кринички, заховані між трав,.. їх темну поверхню, подібну до свічад, Ржа поняла, мов кров (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 134).

2. Охоплювати кого-, що-небудь. Вогонь перекидається на хату, солом'яна стріха займається, пожежа швидко поймає хату (Леся Українка, III, 1952, 264); Коли синій племінь пойняв, нарешті, всю купу ладану, пан Купа звівся, перехрестився тричі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 32);
//  Огортати, окутувати, настаючи або наступаючи. Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, — І чорні птиці промайнули віщі, І чорна тінь поймає все живе (Максим Рильський, I, 1956, 96); А як світ, западав тихий і легкий, Остапові значилося, що то ніч землю пойняла (Марко Вовчок, I, 1955, 334);
//  Закривати, заволікати (про імлу, туман і т. ін.). Накрапав дрібний дощ. Обрій пойняла сиза імла (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 252);
//  Проймати, викликаючи які-небудь фізичні відчуття (про холод, тепло і т. ін.). Темно було у печерах зовсім, і холод свіжий понімав (Марко Вовчок, I, 1955, 230); Серце в грудях стиснулось, а потім його цілого пойняв холод (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 201);
//  безос. [Данило:] Як увійшла в хату Килина, як глянув прикажчик на неї, то так і зашарів, мов жаром всього його поняло! (Марко Кропивницький, IV, 1959, 277).

3. перен. Опановувати, оволодівати ким-небудь (про почуття, думки і т. ін.). Вони уперше розуміли,.. Що є на все людські слова, — Лише на радість ту немає, Яка в дитинстві нас поймає (Максим Рильський, Поеми, 1957, 154); Холодов кидав грубі, суворі слова і, відчуваючи, як гнів поймає його, мов страшна, запаморочлива мана, намагався тамувати в собі цю хвилю почуттів (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 127); Жах усе більш та міцніш її понімав і посягав (Марко Вовчок, I, 1955, 326); Його пойняла дивна апатія (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 468);
//  Сповнювати, охоплювати собою що-небудь. Колиско днів моїх, моя питома мати, Як стане гіркота чуття мої поймати,.. До тебе я прийду, прованська стороно (Микола Зеров, Вибр., 1966, 491); Зінька не плакала більше. Якась порожнеча пойняла душу (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 175); Я глянув пильніш на чорнобрових попівен: чи нема, такої, щоб мої мислі поняла собою? (Марко Вовчок, VI, 1956, 258); Серце юнака пойняло приємне тепло... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 65);
//  безос. Очі йому поняло безнадійним жалем (Борис Грінченко, I, 1963, 440).

4. тільки док., заст. Узяти за жінку. Тоді женивсь наш пан молодий і пойняв собі багату жінку (Марко Вовчок, I, 1955, 145); — Ти, удово, Старая жоно, Не плач, не журися, Бо вже твій син Івась подружився, Поняв собі дівку туркеню (Українські народні думи.., 1955, 30).
 [Не] пойняти (понити) віри — [не] повірити кому-, чому-небудь. — Ні, я тепер нікому не пойму віри, як хто мені брехатиме на науку! (Борис Грінченко, II, 1963, 78); В який уже раз перечитує Семен Гончаренко листа, а все ніяк віри в своє щастя пойняти не може (Андрій Головко, I, 1957, 277); Чоловік і справді пойняв віри, що він недужий (Україна сміється, I, 1960, 251); Яків смутний повертається додому. Хоч і не поняв бабі віри, однак важко стало на душі од одної чутки, що в його дружина невірна (Олекса Стороженко, I, 1957, 24); Як пійма пойняла — те саме, що Ні слуху, ні духу (див. дух). Ми ще було по весіллях, а Чайченка — як пійма пойняла — нема, ніде не буває (Марко Вовчок, I, 1955, 208).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 7.

Коментарі (0)