ПОКАХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Кахикати якийсь час; кахикнути кілька разів. Він пошпортав рукою в потертому портфелі. Витяг звідти якісь папери, покахикав (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 56).
ПОКАХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Кахикати якийсь час; кахикнути кілька разів. Він пошпортав рукою в потертому портфелі. Витяг звідти якісь папери, покахикав (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 56).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 17.