в означеннях
Тлумачення, значення слова «покалічити»:

ПОКАЛІЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Зробити калікою; завдати каліцтва, ран (людині чи тварині). — Грегоре, серце моє! Чи ти з ким бився, чи на тебе напали розбійники? Хто це тебе так покалічив? — питаю я в його (Нечуй-Левицький, III, 1956, 275); [Соцький:] Господин старшина.. кажуть Василеві: «Іди ж ти геть з моїх очей, бо щоб, бува, і я тебе не покалічив різками» (Марко Кропивницький, II, 1958, 488); Війна пожерла багату колгоспну техніку, винищила й покалічила коней, засмітила зерно (Олександр Довженко, I, 1958, 388);
//  безос. Одне лихо — на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 41);
//  Ушкодити частину тіла. Гнав мене [зайця] лис І у поле, І у ліс, Загубив я шапку, Покалічив лапку (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 199); — Гай-гай! Бери-но, небоже, та доволочуй, бо вечір близько. Та й вибирай отой дріт, бо мої ноги геть покалічив... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 84);
//  перен. Попсувати, пошкодити що-небудь. А скілько беріз покалічили вони, вертячи їх весною за соком? (Іван Франко, IV, 1950, 333); — Хто це тобі покалічив бороду та бурці? — спитав Денис (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 395); Школо моя!.. Невпізнанною зробили тебе роки, пошарпали тебе негоди, покалічили ворожі снаряди (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 3);
//  перен. Знівечити, зінсунати морально; зробити нещасним, змарнувати. [Юрій:] Вимагала [Клавдія] віддати їй дітей, бо я нібито покалічу їх (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 96); — Що тобі дало багатство? Землю і гроші! А що воно забрало у тебе? Забрало твій веселий сміх, покалічило твою добру душу, висушило людську щедрість (Михайло Стельмах, II, 1962, 120);
//  перен. Спотворити, перекрутити що-небудь. Правда, не обійшлось без шкоди — цензура ..покалічила потроху «Серед степів», вірші Кримського, а особливо моє оповідання «Лялечка» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 231); Неправильною.. подачею слова, тоном .. він [актор] може покалічити не тільки образ героя, але й усю ідею автора (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 126); Покалічити мову.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 15.

Коментарі (0)