в означеннях
Тлумачення, значення слова «покара»:

ПОКА́РА, и, жін., поет., книжн. Те саме, що покарання. Покари повної настав жаданий час! Не пощербився меч, і світоч не погас, Вершить свій правий суд свята людська скорбота! (Максим Рильський, II, 1960, 221); «Пам'ятаєш Ленінград! Тільки вперед!» Це гасло, принесене з Балтики, котилося луною в лісі, як грізна покара (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 493); Сама, [Мотя] була рада зустріти Ганну, до якої вже встигла звикнути, навіть полюбила її і ставилася до неї стримано лише в амбіції, в покару за виявлену нещирість (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 123).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 15.

Коментарі (0)