в означеннях
Тлумачення, значення слова «покарбувати»:

ПОКАРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Вкрити карбами, порізати поверхню чогось. Покарбував, мов пугою по воді (Номис, 1864, № 3930);
//  Позначити карбами що-небудь для обліку, запам'ятовування;
//  перен. Перетяти або вкрити чимсь поверхню землі.

2. Прикрасити різьбленням який-небудь предмет. Викував її [чарку] і покарбував сам старий Шрамов незадовго до своєї смерті (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 70).

3. Порізати, посікти тіло людини чим-небудь гострим. Трапилось нечуване на Січі: козак канівського куреня Остап завів з ним сварку, бійку і ще й покарбував ножем (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 244); — Нам тільки протриматись до приходу Білого з Малим або Ісаєва, а тоді ми їм [туркам] покарбуємо спини так, що й рідна мати не пізнав (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 236);
//  заст. Зробити розтин трупа. Його покарбували, потім зшили й поховали (Панас Мирний, I, 1954, 147).

4. Перетяти поверхню шкіри (про зморшки, шрами, рубці і т. ін.). Той бережно узявся за пальчики і, прихилившися, роздивлявся долоню, ті невеличкі борозенки, що покарбували її (Панас Мирний, III, 1954, 215); Одна зморшка покарбувала перенісся (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 16.

Коментарі (0)