Словник української мови

ПОКАТА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док. Кататися якийсь час. Одного осіннього дня панові заманулося покататися (Панас Мирний, IV, 1955, 174); Сьогодні він запросив Марину покататися по Дніпру на яхті (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 195); — Ти хочеш, покататися в машині? Гаразд, сядеш зі мною (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 184).
♦ Покататися на кому — використати кого-небудь для своєї мети; покомандувати кимсь. На мені покатаєшся, як на їжаку! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 295).