ПОКАТУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Катувати, мучити якийсь час, допитуючи.
2. Завдати тяжких страждань, мук, сильно побити. Ой, ой, він мене ізоб'є, покатує (Павло Чубинський, V, 1874, 617).
3. заст. Покарати на смерть всіх або багатьох.
ПОКАТУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Катувати, мучити якийсь час, допитуючи.
2. Завдати тяжких страждань, мук, сильно побити. Ой, ой, він мене ізоб'є, покатує (Павло Чубинський, V, 1874, 617).
3. заст. Покарати на смерть всіх або багатьох.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 17.