ПОКАЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОКАЗАТИ, ажу, ажеш, док.
1. перех. Давати можливість бачити,
розглядати, роздивлятися кого-, що-небудь. — Мабуть,
той хазяїн дуже любив овесець та сам його їв, а нам
[коням] тільки показував (Нечуй-Левицький, III, 1950, 297);
— Показуй, що ти купила? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 370);
Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне
убрання (Максим Рильський, III, 1961, 162);
// Виявляти перед
кимсь своє вміння робити що-небудь. А потім вірші
почали [діти] читати — Наввипередки: кожному і
кожній Хотілось показать своє мистецтво (Максим Рильський, III,
1961, 160);
// Демонструвати кінофільм, давати
спектакль і т. ін. Під час четвертої поїздки по Україні у
лютому 1921 р. агітпоїзд імені В. І. Леніна, проводячи
агітаційну роботу в Маріуполі, Кременчуку,
Олександрії.., показав ряд кінопрограм (Українське радянське кіномистецтво, I, 1959,
32);
// Домагатися певних результатів (у змаганнях,
спорті і т. ін.). Показувати найбільшу швидкість;
Показати найкращий час;
// з ким — чим, над ким — чим.
Витворяти, виробляти з кимсь, чимсь що-небудь.
[Егіст (впівголоса):] Троянська вдача зухвала зроду.
Кажуть, Андромаха таке показує над чоловіком, що дивно, як
він терпить (Леся Українка, II, 1951, 331); Знайшла [баба]
довгий вузький камінь, — і що вже вона з ним не
показувала: і квітками квітчала і слова найласкавіші
промовляла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 404);
// Знайомити з чим-небудь,
даючи пояснення. — Показуйте мені перше всього вашу
бібліотеку.., — наказує він мені (Панас Мирний, IV, 1955,
370); — Та ще, послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти
зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе. Я все тобі
там покажу (Іван Котляревський, I, 1952, 108); Після обіду Мар'яна
показала йому всі закутки лісу (Михайло Стельмах, II, 1962, 225);
// Робити, виконувати що-небудь з метою навчити
когось; наочно навчати. Зостався Чіпка в Бородая. Хазяїн
коло його спершу миром та ласкою, показує й розказує —
як і що, й коли робити... (Панас Мирний, I, 1949, 148);
Розповідали, що він [професор] показував теслі, як тримати
сокиру, а маляреві — пензель (Юрій Яновський, II, 1958, 27);
Виїжджаючи з двору, він звелів Одарці поприбирати
з стола і показати Василині, як ходити коло самовара
й де ховати посуд (Нечуй-Левицький, II, 1956, 51); Ніби просте
діло [засівати ниву], а проте спершу не давалось, поки
дядьки-сусіди, пересміявшись, не підійшли та не
показали кавалеристові, як треба ставати та як руку
тримати, щоб зерно рівно лягало по ниві (Олесь Гончар, II, 1959,
220);
// заст. Давати вказівки, вказувати. Колись будем
І по-своєму глаголать [говорити], Як німець покаже
(Тарас Шевченко, I, 1963, 332);
// Переконувати кого-небудь
у чомусь на прикладах; доводити щось. — Вже я й
об'єктив здіймав, і апарат розбирав, показував, що він
не стріляв, як запевняли баби, — ніщо не помогло
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 257); — Пригадайте собі, панове, байку
про селянина, що, вмираючи, на пучку прутиків
показав синам, яку силу має єдність (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171);
// Давати для перегляду, ознайомлення, перевірки,
оцінки і т. ін. Деякі переклади (італійські, мадярські,
німецькі, норвезькі, іспанські, польські) показував мені
Р. Сембратович (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 287); Вчора в
правлінні йому показали плани колгоспних земель (Олександр Довженко,
I, 1958, 73);
// Пред'являти які-небудь документи.
— Документи. — Уже ж раз показували. — Зайві
розмови. Давайте на стіл документи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
334); Повз гірлянди зелені.. проходили купками й
поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати..,
на мить затримуючись біля дверей, щоб показати
мандати (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 377);
// Знайомити
кого-небудь з кимсь. Стара всіх нас показує: се Ганна,
а се Варка, а се Домаха... (Марко Вовчок, I, 1955, 105); —
Перекажи привіт своїй молодиці, — гукнув Чіпаріу. — Як
будемо вертати, ми сподіваємося, що ти її нам
покажеш? (Юрій Смолич, I, 1958, 51);
// Давати можливість
зробити медичний огляд. — Вони, як могли, лікували його,
прикладали до рани різні трави, коли ж побачили, що
людина загибає — зважились показати мені (Дмитро Бедзик,
Дніпро.., 1951, 11);
// Робити видним кого-, що-небудь,
відкриваючи, освітлюючи і т. ін. Солоха якось
скривилася і показала два ряди своїх білих зубів
(Панас Мирний, I, 1954, 57);
// Являти кого-, що-небудь. А
як умру,.. положи [Україно] Свого ти сина в
домовину, І хоть єдиную сльозину В очах безсмертних покажи
(Тарас Шевченко, II, 1963, 301); [Антистрофа:] В гаю
святому у ніч Арт-емідину Жертву таємну приносили ми,
Там показала нам в сяєві срібному Сюю дівчину богиня
сама (Леся Українка, I, 1951, 159).
♦ Душу показувати (показати) — щиро, з великою
прихильністю ставитися до кого-небудь. — Він
сирота, — хто без мене Його привітає? Хто про долю, про
недолю, Як я, розпитає? Хто обійме, як я, його? Хто
душу покаже? (Тарас Шевченко, I, 1963, 127); Не показувати на
світ — ховати від усіх. На зиму в степ перевів [Улас
Марину], у землянці цілу зиму держав, на світ не
показував, поки в неї коси не одросли (Панас Мирний, IV, 1955,
238); Не показувати (не показати) носа див. ніс; Очей не
показувати див. око 1; Покаже час (життя, майбутнє
і т. ін.) — щось з'ясується, підтвердиться чи не
підтвердиться в майбутньому. — Ну, та як воно буде —
покаже час. А готуватися до нападу на казарму треба
(Андрій Головко, II, 1957, 470); — Не можу, правда, наперед
сказати, що ви нездатні на се, але не повірю, поки
життя ваше не покаже вашої правди... (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 172); Дорош погодився, що справді він починає
нове життя, а от чи воно буде щасливе, покаже
майбутнє (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 108); Показати товар лицем
див. лице; Показувати (показати) клас див. клас;
Показувати (показати) кулак див. кулак; Показувати
(показати) на весь зріст — повністю розкривати риси,
вчинки, діяльність і т. ін. кого-небудь. Що може бути
гуманнішим від переконання в могутності і красі
трудящої людини і бажання.. показати трудівника на весь
зріст, у всій його красі! (Шамота, Талант і народ, 1958, 35);
Показувати (показати) перед див. перед; Показувати
(показати) приклад — бути зразком, взірцем для когось або
зразком чого-небудь. Батальйони Подсєкайлова, Савви,
Нефьодова, Чупая перші кинулись на правий берег,
показавши приклад відваги на довгі часи (Олександр Довженко, I, 1958,
318); Показати приклад ударної праці; Показувати
(показати) п'яти (п'ятки) — швидко йти геть,
тікати від кого-небудь. [Славок (грізно):] Чого
стовбичиш під чужим вікном? Підслухуєш? Ану показуй
п'яти! (Олександр Підсуха, Жарти.., 1968, 67); — Притаєний
ворог ще не перевівся по наших селах, — нервово
посмикуючи шиєю, обізвався Дорош.. — Давайте розберемо,
хто в нас є такий на прикметі, щоб накрити, доки
він нам п'яток не показав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 189);
Показувати (показати) спину (потилицю): а)
відвертатися, виявляючи свою зневагу, або іти геть. — І
стида й сорому немає, й честі! Я йому спину показую, а він
щодня... Сказано: з хама не буде пана! — каже
розгнівана генеральша (Панас Мирний, II, 1954, 101); б) відступати,
тікати, виявляючи своє боягузтво. Князь Ігор був
мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче
й безжально судив він дружину свою, коли хто перед
ворогом показував спину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 52);
Суворов знав генерала Река як людину, що не
звикла показувати потилиці ворогові (Спиридон Добровольський, Очаківський
розмир, 1965, 75); Показувати (показати) язика кому —
дражнити кого-небудь, висовуючи язика. З усіх учнів
класу тільки Женя.., ота, що любить показувати всім
язика, одержала з поведінки четвірку (Леонід Смілянський, Сашко,
1957, 61); Юрко безтурботно почав ковзатися на льоду,
розпихаючи і підбиваючи хлопців та дівчат. Ось він
знову стрівся з Христиною, підморгнув їй, а вона,
озирнувшись, показала йому язика (Михайло Стельмах, I, 1962, 63).
2. тільки недок., неперех. і рідко перех. Мати такий
зовнішній вигляд, ознаки або прикмети, які
свідчать про щось або передвіщають що-небудь. Як його
не радіти, коли світ зразу покращав: і сонце веселіше
засяло, і пахощі з садків покотились хвилями, і озимина
нічогенько показує на сей рік (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21);
— Ну, як мої нові [коні]? — осадив Карпо біля брами
вороних. — В борозного копита.. так, збоку, показують
нічого (Михайло Стельмах, II, 1962, 367); Танцюють зорі — на
мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118);
— Небо наче на вітер показує, — невдоволенням бринить
тенористий голос Гайшука (Михайло Стельмах, Правда.., 1961,
235);
// безос. Фабрикант був ще молодий, йому
показувало років тридцять (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 55).
3. перех. і неперех. Рухом, жестом, поглядом і т. ін.
вказувати на кого-, що-небудь, привертаючи чиюсь
увагу, пояснюючи щось тощо. — Так ото вона та сама
ордівська Настя? — показують на неї пучками якісь
чужі жінки (Степан Васильченко, I, 1959, 281); Оставивши своїх гуляти,
Пішов [Еней] скрізь по полям шукати, Щоб хто дорогу
показав: Куди до пекла мандровати, Щоб розігнати,
розпитати, Бо в пекло стежки він не знав (Іван Котляревський, I,
1952, 115); Свіжим дитячим личком усміхнувся
хлопчик і показав очима на матір (Панас Мирний, I, 1954, 322);
// Рухом, жестом і т. ін. пропонувати зробити щось.
Гнат вилаявся і лютим порухом голови показав
близнятам, щоб вони простежили за паскудним довбняком
[дурнем] (Михайло Стельмах, I, 1962, 545);
// перен. Вказувати
життєвий шлях, певний вихід і т. ін. Ми закликаємо
до згоди, Показуєм щасливу путь: Нехай на світі всі
народи В добрі і в злагоді живуть! (Дмитро Павличко, Бистріша,
1959, 18).
♦ Куди очі покажуть див. око 1; Показувати
(показати) дорогу [далі] див. дорога; Показувати (показати)
[на] двері див. двері; Показувати пальцем (пальцями)
на кого—що — з осудом або здивуванням вказувати,
звертати увагу на того, хто якось виявляє себе (перев.
з негативного боку). — До чого-то стільки уборів?
Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали? Браслети,
персні, гребені, брошки.. Я не хочу, щоб на нашу ложу
всі пальцями показували (Леся Українка, III, 1952, 541);
— Не піду я, Юрчику, додому. Будуть пальцями на
мене показувати, а то й не приймуть цілком. —
Приймуть, — сказав Юрчик (Гнат Хоткевич, II, 1966, 265);
Показувати (показати) поріг (одвірок і т. ін.) — те саме,
що Показувати (показати) [на] двері (див. двері).
[Руфін:] Не можу я їм показать порога, коли їхсам..в
хату кликав (Леся Українка, II, 1951, 415); — Роксана
казала, що ви надумали віддати її у Коломию, боявся я,
прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (Антон Хижняк,
Д. Галицький, 1958, 5); [Степанида:] Коли вам,
добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату,
так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (Марко Кропивницький, I,
1958, 127).
4. перех. Зображати кого-небудь, наслідуючи мову,
жести і т. ін.; наочно зображати щось певними
діями, рухами тощо. У нас тепер африканський актер,
чудеса виробляє на сцені. Живого Шекспіра показує
(Тарас Шевченко, VI, 1957, 188); Проценко не сердився, навпаки —
жартівливо показував, як Марія підпиралася рукою,
дослухаючись, як Христя важко зітхала (Панас Мирний, III,
1954, 207); — У воєводи є дочка красуня. Святий боже,
яка красуня! (Тут Янкель постарався показати на
своєму обличчі всю красоту панночки) (Олександр Довженко, I, 1958,
249);
// Зображати кого-, що-небудь у художніх
образах, певним чином. Та ладом Та добрим складом
хоть на час Ту вінценосную громаду Покажем
спереду і ззаду Незрячим людям (Тарас Шевченко, II, 1953, 69);
Це перед ним на столі стінна газета самими ними —
хлопцями — й написана. У ній намагались показати
життя, яким воно є: гарне, погане (Андрій Головко, II, 1957,
130); У новому фільмі «Арсенал» я.. поставив собі за
мету показати класову боротьбу на Україні в період
громадянської війни (Олександр Довженко, I, 1958, 22).
5. перех. Робити помітними для оточення свої
почуття, наміри, виявляти свій стан і т. ін.; проявляти.
— Мати любила мене — душі не чула... Може, і батько
любив, та за панщиною ніколи було йому те показувати
(Панас Мирний, III, 1954, 162); Хлопцям трохи моторошно,
але вони не показують цього (Мирослав Ірчан, II, 1958, 73); Ах,
нащо було Юзі показувати перед Зонею ті сльози!
(Леся Українка, III, 1952, 657); Половчиха, вирядивши в море
чоловіка, виглядала його шаланду.. Вона не показувала
перед морем страху, вона мовчки стояла на березі —
висока й строга (Юрій Яновський, II, 1958, 189); Він..
старається не показати ні своєї радості, ні своїх бажань...
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 412);
// Виявляти певне ставленця
до КОГО-, чого-небудь. О. Пестор, очевидно, рад був
тим ознакам пошани, які показували йому селяни (Іван Франко,
VII, 1951, 45); Ацест Енею, як би брату, Велику ласку
показав І, зараз попросивши в хату, Горілкою почастовав
(Іван Котляревський, I, 1952, 89); — Ей, ви, ловці, добрі молодці!
Услужіте мені службу, покажіте дружбу (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 56); [Семпроній:] Я хтів порадити:
коли не можна відкрити таємниці, то хоч ділом
пошану до закону показати, щоб суд упевнився, що ви
слухняні і чесні Громадяни (Леся Українка, II, 1951, 476);
// Виявляти які-небудь якості або властивості, свою
вдачу, натуру і т. ін. — Уліз [пан Польський у
предводителі], та й ну свою панську пиху показувати (Панас Мирний,
I, 1949, 249); Бачите, упертості не показую, з чим
згоджуюсь, то слухаю, а решта нехай таки буде по-моєму
(Леся Українка, V, 1956, 80); Боролися [джигіти], показували
свою силу й спритність, билися на ятаганах, а решту
часу упадали біля дівчат і жінок (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 358); — Ну, ну! Ти вихорівської породи не
показуй. Жмикрути нещасні. Усе вам мало, щоб вам ні
дна ні покришки! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 236); Що, мій
Херемоне стоїку, смерть вихваляєш надміру? Хочеш мені
показать вдачу і дух мудреця? (Микола Зеров, Вибр.. 1966,
345);
// Створювати видимість чого-небудь; удавати
щось, прикидатися. Він [поліцмейстер] не пізнав
голосу свого, але од того грубого крику всі почули себе
вільніше, і кожний намагавсь показати, що він не
злякався (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 380); Відчулося напруження
в корчмі, от як перед бурею. Мимоволі всі якось
притихли, хоч кожний старався показати, буцімто він
зовсім тим не цікавиться (Гнат Хоткевич, II, 1966, 421).
Показати своє: а) виявити свої можливості. — Мене
ніщо не лякає, — говорила Катерина. — От станемо в
колгоспі на ноги, і моя ланка покаже своє (Семен Журахович,
Дорога.., 1948, 17); б) з'ясувати що-небудь. На півмісяця він
їде до Каховки, а час і тривалі, спокійні роздуми своє
покажуть (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 33); Показувати
(показати) себе: а) видавати себе за якого-небудь. Не
жили старші в миру й між собою: кожному бажалося
вискочити перед начальством, показати себе за
найкращого (Панас Мирний, I, 1949, 230); Мені хочеться.. показати
себе веселим і цікавим, і... красивим (Юрій Яновський, II, 1958,
42); Кожна полонянка старається показати себе
здоровою, ні на що не скаржиться (Антон Хижняк, Тамара,
1959, 201); б) виявляти свої якості, здібності,
можливості і т. ін. Довбиші були багатенькі, і Кайдашеві
хотілось себе показать перед багатирями (Нечуй-Левицький, II,
1956, 278); Вчив Данило воїнів, щоб не тільки на
бойовищі хоробро і вміло з ворогом билися, а щоб і перед
людьми у мирні часи вміли себе показати (Антон Хижняк,
Д. Галицький, 1958, 567); Показувати (показати)
[себе] на ділі — своєю діяльністю виявити які-небудь
якості, свій характер і т. ін. З нальоту кожен, сто
чортів, до праці взявсь завзято, бо кожен сам себе хотів
на ділі показати (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 20).
♦ Зуби показувати див. зуб; Не показувати
(показати) виду див. вид 1; Показувати (показати) [свої]
кігті — виявляти свою злостиву, лиху вдачу, справжні
наміри; Показувати (показати) роги — виявляти
войовничість, чинити опір кому-небудь. Тепер уже [після
пожежі] настала для них гірка година. Батько до
нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка й
дітей. Тоді й батько показав роги (Антін Крушельницький, Буденний
хліб.., 1960, 39).
6. перех. Робити щось явним, очевидним; розкривати
що-небудь. Семен почне розказувати і про світ божий,
і що робиться на світі... так усю правду й викладає,
так усе й показує, як на долоні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 447);
Своїми славетними віршами [Т. Шевченко] показав
усьому світові, що мусе талановитий чоловік зробити
з простого слова (Панас Мирний, V, 1955, 309); Кукурудза..
показала своє значення і величезні можливості як
культура, що гарантує забезпечення кормами дедалі
зростаюче поголів'я худоби (Український історичний журнал, 2, 1960, 43);
// Встановлювати що-небудь (перевіркою,
дослідженням, обстеженням і т. ін.) Він не опромінений. Це
показало обстеження, — гіпертонія розгулялася та й усе
(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 214);
// Діями, словами, виразом
обличчя і т. ін. давати зрозуміти або виявляти
що-небудь. Яким не випив і тим показав очевидячки неповагу
до гостей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 191); На цих.. виборах
наш народ показав, що й він однакових прав з панами
(Панас Мирний, V, 1955, 325);
// Свідчити про що-небудь, бути
доказом чогось; давати підставу для якого-небудь
висновку. Вона була убрана зовсім по-панськи, але, її лице,
її нечепурна одежа, чорний поділ спідниці і розкудлане
волосся на голові, — все це показувало, що вона не панія
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); Самий факт приїзду його до
комісара показував перевагу останнього (Юрій Яновський, II,
1958, 108).
♦ Показувати (показати) справжнє (дійсне, нове
і т. ін.) обличчя див. обличчя.
7. перех. Позначати щось яким-небудь способом.
Границю постійного льодового покриву морів показують
білою пунктирною лінією (Фізична географія, 5, 1956, 119);
// Визначаючи, фіксувати час, тиск і т. ін. (про прилади,
механізми і т. ін.). — Що ж воно таке? — Термометром
називається, — каже.. — А винесеш зимою надвір,
показує холод (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302); Станційний годинник
показує третю годину дня (Петро Колесник, На фронті.., 1959,
194); Радіолокатор покаже, на якому рівні хмари
починаються і де кінчаються, яка щільність їх окремих
шарів, скільки їх і на якій висоті вони розташовані
(Радянська Україна, 20.VII 1962, 3).
8. перех. Розповідати щось про кого-, що-небудь,
подавати якісь відомості; обвинувачувати когось своїми
свідченнями. Поодбирав [писар] од них руки,
порозпускав людей і став писати, що «сії люди з-під присяги
показували, що Левко і злодіяка..» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
268); [Огнєв:] Учора один полонений показав —
триста [танків], другий — двісті (Олександр Корнійчук, II, 1955, 23);
// неперех. Доносити на кого-небудь. [Лановий:]
А ви, товаришу, будете тут керувати нашою
розвідкою! Добре? [Пересада:] Навряд щоб довелося:
покажуть на мене (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 178); — Де подів
Кузя? — Віддав властям. Хай розбираються.. Сьогодні
він про радянську владу брехні розпускає, а завтра на
активістів покаже (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 311).
9. тільки док., перех. і неперех., розм. Провчити
кого-небудь, помститися за щось (звичайно уживається
як погроза). — Я їм покажу, я їх допечу! — страхав
о. Василь неприсутніх парафіян (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 324);
— Що? Що, мій цвіточок? Паця лякала? Ось ми їй
покажемо. Ну-ну-ну, погана паця (Степан Васильченко, II, 1959, 350);
Нехай довідається мати. Вона йому покаже, як жебрати
(Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 20); Він [пан] стиснув
кулака в кишені.. Він ще покаже оцьому бидлові і землю,
і підписи (Михайло Стельмах, I, 1962, 629).
♦ Показати, де раки зимують див. зимувати;
Показати, на чому горіхи ростуть — те саме, що Показати,
де раки зимують.