в означеннях
Тлумачення, значення слова «покепкувати»:

ПОКЕПКУВА́ТИ, ую, уєш, док., з кого — чого, без додатка і рідко над ким—чим, розм. Док. до кепкувати. — Уряди-годи довелося мені з тебе покепкувати, а ти вже й сердишся (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 163); Стась зрозумів, що з нього покепкували, і, щоб не дати підстав розцінювати це за свою поразку, поквитався жартом (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 97); Вона не. пропускала жодної нагоди, щоб покепкувати (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 38); Тільки тепер, побачивши, що Роман повалився від сміху на землю, Магда зрозуміла, що над нею покепкували (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 20.

Коментарі (0)