в означеннях
Тлумачення, значення слова «похід»:

ПОХІ́Д, ходу, чол.

1. Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов'язані з пересуванням армії або флоту). Сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. Двоє полягло під Смоленським [Смоленськом] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 53); Коли, мовляв, в війні не згину, Коли в поході смерть мене мине, Візьму тебе за вірную дружину (Іван Франко, XIII, 1954, 292); Побував він і на Дунаї, був учасником Молдавського походу (Олексій Полторацький, Дитинство.., 1954, 5); На рейді сонячні лінкори Стоять готові у похід (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 25); Великий визвольний похід по країнах Європи вимагав від Радянського Союзу величезних зусиль. У цьому поході брало участь 377 стрілецьких дивізій і 34 танкових і механізованих корпуси (Комуніст України, 5, 1970, 58);  * Образно. Я пам'ятаю: йшла весна Своїм походом смілим (Максим Рильський, III, 1961, 21).
 Іти (рушати, виступати і т. ін.) в похід (походом) — починати пересуватися, готуючись до воєнних дій (про армію, флот). [Байда:] Козаки! Рушайте в похід. Я не зайду в хату попрощатись з жінкою, з дітьми! Дайте коня! Час у похід! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 439); [Іван:] Чи на часах було стоїш, чи походом йдеш — все мугичеш собі яку-небудь пісню (Марко Кропивницький, I, 1958, 112); Звечора, перед тим як виступати в похід, Килигей вишикував на майдані все повстанське військо (Олесь Гончар, II, 1959, 43); На поході (походом) — під час пересування війська. Венера молодиця сміла,.. Частенько на соломі спала, В шинелі сірій щеголяла [красувалась], Походом на візку тряслась (Іван Котляревський, I, 1952, 243); Як і на поході, і тепер навколо натовпу стояли вершники (Андрій Головко, II, 1957, 340); Сурмити (грати і т. ін.) похід (в похід) — подавати сурмою сигнал до виступу війська. [Хмельницький:] Сурмачам в похід сурмити.. Ми виступаємо зараз (Олександр Корнійчук, I, 1955, 235); Хрестовий похід див. хрестовий.

2. перен. Організовані дії, виступи, спрямовані на боротьбу з ким-, чим-небудь, на досягнення чогось. Його [попа] вічні доноси на неї [вчительку], похід проти земської школи.. стали нестерпучими (Михайло Коцюбинський, 1, 1955, 307); Ми йдемо походом гідним, — всім пригнобленим і бідним руку подаєм! (Павло Тичина, I, 1957, 167); Тисячі юнаків і дівчат беруть участь у поході за технічний прогрес (Комуніст України, 9, 1961, 49); Похід робітників на село і організація комітетів бідноти зміцнили Ради на селі (Ленін, Коротка біографія, 1955, 201).

3. Пересування, перехід організованої групи людей, рідше однієї людини з повною метою, завданням. Стільки землі не сходив ні Геракл у поході преславнім, Як переслідував лань мідноногу і ліс Еріманта Від кабана визволяв, і Лернейську поборював Гідру, Ні переможний Ліей (Микола Зеров, Вибр., 1966, 253); Люблять з нею діти ходити в походи, а оскільки дивитись тут особливо нема чого, все степ та степ,.. то найчастіше Тоня йде з дітьми по дузі затоки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 221); В історії вивчення і освоєння величезних просторів Сибіру і Далекого Сходу нашої батьківщини XVII ст. ознаменувалося численними походами дослідників цих земель — відважних землепрохідців (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 12); Туристський похід; Лижний похід.

4. Піше пересуваний, перехід. [Руфін:] Так, дійсно, ти вгадав, я справді хворий. Зо мною се буває... Десь в поході пропасницю дістав я... (Леся Українка, II, 1951, 391); У всіх закарбувалися в свідомості пожежі й вибухи.., масові розстріли, Бабин яр, похід радянських військовополонених — босих і закривавлених — на мученицьку смерть до Сирецького й інших таборів (Юрій Яновський, II, 1954, 20); Як ніжно, дружньо ми за руки узялися, Як обрій, що уже од приморозку зблід, Далекий провіщав і радісний похід! (Максим Рильський, I, 1960, 263);
//  тільки мн., розм. Пригоди, пов'язані з ходінням кудись; походеньки. Далі Максим уже орудував бесідою: ..розказував про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам... (Панас Мирний, II, 1954, 115); Чула вона, що радгоспні зайдисвіти ходять на те списане судно рубати свинець для грузил та добувати всяку всячину, чула, що й Віталик її вже встиг там з трактористами побувати, хоч про свої походи матері ні слова (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 85).

5. Група людей, що пересувається куди-небудь з якоюсь метою; процесія. Сідлались коні, і суточками, зеленим верхом, ішов пишний похід та закосичував плай, гейби червоним маком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); За яку годину рушив похід жінок під магістрат, а по боках жандарми (Василь Стефаник, I, 1949, 244); Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 246).
 Весільний похід — весільна процесія. Весільний похід рушив додому. Чемні дівчатка почали співати старовинних весільних пісень (Олександр Довженко, I, 1958, 336); Жалібний (жалобний) похід — траурна процесія. Услід жалібному походу Віста кидала овес (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22); Жалобний похід поволі рухався вулицею (Григорій Епік, Тв., 1958, 304).

6. розм. Те саме, що хода. Ой мій милий, милесенький, житній колосочку, Не познала по походу, як по голосочку (Павло Чубинський, V, 1874, 326); Дурня знать По походу (Тарас Шевченко, II, 1963, 178); Коли б же чули ви, як Мелася вимальовує вас і вашу одежину, і похід, і погляд! (Марко Вовчок, I, 1955, 339).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 449.

Коментарі (0)