ПОХІПЛИВО, ПОХОПЛИВО, діал. Присл. до похіпливий, похопливий. — Попросту, Ґаво, пальці оближеш, ще й меду не коштувавши! — Ну, ну, — напів недовірливо, а напів похопливо сказав Ґава (Іван Франко, III, 1950, 22).
ПОХІПЛИВО, ПОХОПЛИВО, діал. Присл. до похіпливий, похопливий. — Попросту, Ґаво, пальці оближеш, ще й меду не коштувавши! — Ну, ну, — напів недовірливо, а напів похопливо сказав Ґава (Іван Франко, III, 1950, 22).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 450.