в означеннях
Тлумачення, значення слова «похітливий»:

ПОХІТЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений похоті; хтивий. Малого зросту, опецькувата, з великими зеленими очима — вона є взірець похітливої жінки (Юрій Яновський, I, 1958, 173);
//  Який виражає похіть, у якому відчувається похіть. Ідуть парами чоловік-жінка, жадібно притулившись одне до одного, і похітливий крізь розмову плеще сміх (Андрій Головко, II, 1957, 385); Його пожадливий погляд нетерпляче блукав по дівочому натовпі і раптом зупинився на Наталці, нахабний, похітливий (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 450.

Коментарі (0)