ПОХЛЯ́НУТИ, немо, нете; мин. ч. похляли; док., розм. Охлянути (про всіх або багатьох). Вони побігли далі. Знову рвонули чимдуж, але швидко похляли (Павло Загребельний, Диво, 1968, 152).
ПОХЛЯ́НУТИ, немо, нете; мин. ч. похляли; док., розм. Охлянути (про всіх або багатьох). Вони побігли далі. Знову рвонули чимдуж, але швидко похляли (Павло Загребельний, Диво, 1968, 152).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 451.