ПОХЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Хляпати якийсь час; хляпнути кілька разів. Аркадій Петрович опустився в широке крісло на чолі столу і похляпав рукою по сусіднім кріселці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 385).
ПОХЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Хляпати якийсь час; хляпнути кілька разів. Аркадій Петрович опустився в широке крісло на чолі столу і похляпав рукою по сусіднім кріселці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 385).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 451.