в означеннях
Тлумачення, значення слова «похмілля»:

ПОХМІ́ЛЛЯ, я, сер.

1. Погане самопочуття, нездужання після пияцтва. Ледве, ледве Переносить [цар] ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте Його мучило (Тарас Шевченко, I, 1963, 250); Згага пекла його, як свічкою; похмілля його мучило (Панас Мирний, II, 1954, 179);  * Образно. [Ніна:] От перед нами Німеччина лежить, Тоню, лежить і стогне в страшному похміллі (Вадим Собко, П'єси, 1958, 142);  * У порівняннях. І смішна в нас любов, і наївна борня, І всі мрії тяжкі... як похмілля (Максим Рильський, I, 1960, 159).
 На похмілля; На похміллі; З похмілля — у стані, який буває після пияцтва. У неділю на весіллі прогуляла, Понеділок на похмілля пролежала (Павло Чубинський, V, 1874, 668); П. К. Саксаганський, крім основної ролі Бурлаки, грав у цій виставі ще й завжди п'яного або на похміллі волосного писаря (Минуле українського театру, 1953, 154); — Борей недуж лежить з похмілля, А Нот поїхав на весілля (Іван Котляревський, I, 1952, 67);  * У порівняннях. Ходив [Козаков] мовчазний, сердитий, занехаяний, як з похмілля (Олесь Гончар, III, 1959, 106).

2. Дія за зкач. похмелятися, похмелитися; повторна випивка, найчастіше на другий день після пияцтва. З чужого похмілля голова болить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 271); Щодень було у них похмілля, Пилась горілка, як вода (Іван Котляревський, I, 1952, 78); Після різдва в станицях на Дону ще й досі похмілля триває (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 39);  * Образно. Ліз [Іван Грозний] все глибше у кров'яне море, щоби на ранок шукати кров'яного ж похмілля (Гнат Хоткевич, II, 1966, 192).
 На похмілля — щоб похмелитися. — А ти куди? — побачила [баба], що Зінька хустку на плечі накинула. — Квасу на похмілля (Андрій Головко, II, 1957, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 451.

Коментарі (0)