в означеннях
Тлумачення, значення слова «похнюплювати»:

ПОХНЮПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ПОХНЮПИТИ, плю, пиш; мн. похнюплять; док., перех. Нахиляти, опускати (голову, ніс), спрямовувати додолу (очі, погляд) (перев. від сорому, поганого настрою, смутку). Ходить [Іван-царенко] понад морем, голову похнюпивши, журиться (Українські народні казки, 1951, 178); Він замовк, мов зажурився, Над споришем похнюпив ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 209); Регіт стих; усі похнюпили очі в землю; одна тільки Галя гостро дивилася на всіх гультяїв (Панас Мирний, II, 1954, 295); Никнуть у знемозі спалені сонцем трави, бредуть гурти овець, похнюпивши голови й шукаючи водопою (Олесь Гончар, III, 1959, 157).
Похнюпити голову (ніс, носа) — те саме, що Повісити голову (див. голова). Давид радий. — Бач, а ми голови похнюпили.. На он ту неділю, або й серед тижня — сход (Андрій Головко, II, 1957, 85); [Бебех:] Де ще той Гаркуша, а ти вже, пане сотнику, і ніс похнюпив (Олекса Стороженко, I, 1957, 293); От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (Україна сміється, I, 1960, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 453.

Коментарі (0)