в означеннях
Тлумачення, значення слова «походження»:

ПОХО́ДЖЕННЯ, я, сер.

1. Належність за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін. Він був з хлопського роду і тепер, ставши «паном підмайстром», дуже стидився свого походження (Іван Франко, I, 1955, 227); Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство, мовна спорідненість.. нерозривними узами пов'язують російський і український народи (Максим Рильський, IX, 1962, 127); «Гарт» ставить собі завданням об'єднати всіх пролетарських письменників,.. без огляду на їх походження з міста чи села (Василь Еллан, II, 1958, 152).
 Походження якого; З походження; [За] походженням хто — який належить за народженням до певної національності, класу і т. ін., походить з певної місце вості тощо. Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук — тема, над якою два роки працював один швейцарець німецького походження (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 49); Дворянин з походження, піднісся Пушкін могутнім помахом крил над своїм класом і над своїм часом (Максим Рильський, IX, 1962, 147); Солдати-маршовики, походженням українці, приспіву вали «Гей, вийди, доле, із води» (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 70).

2. Виникнення, утворення, поява чого-небудь як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін. Зі розробленими нормами доросла людина повинна споживати не менше 50 процентів білка тваринного походження (Знання та праця, 7, 1967, 24); Чи про походження землі зайде мова, чи про ті глибокі яруги довкола Григорівки, — про все знає дід Кривенко і про все до ладу може розповісти людям (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 14); Всі ж діти кликали хлопця просто Бициком. Походження прізвиська не збереглося (Олесь Донченко, VI, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 455.

Коментарі (0)