в означеннях
Тлумачення, значення слова «похоплюватися»:

ПОХОПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ПОХОПИТИСЯ, хоплюся, хопишся; мн. похопляться; док., розм.

1. Раптово пригадувати що-небудь, помічати якесь упущення, помилку, недогляд; спохвачуватися. В голосі його звучить уже неприхована погроза. — Ти уб'єш мене, батьку, як Романа?.. Ти для того й прийшов сюди?.. — Що ти кажеш, Голдо! — похоплюється Нур, втямивши, що дав неабиякого маху (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 160); Намагалася [Галя] говорити голосно й поволі, але, розбалакавшись, говорила хутко. Як тільки похопилася, то доразу звільняла балачку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 391); Першим похопився Сльоза.. — Ой, буде дощ! — тривожно скрикнув він (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 202).

2. тільки док., також з інфін. Встигнути зробити що-небудь. — А коли ж то ми його [хліб] заробимо? Хіба за тією панщиною похопишся заробить? — сказав батько (Нечуй-Левицький, II, 1956, 183); — Може, там лісовичку надибав? — лукаво підморгнув [Юрій] смолистою бровою. — Час уже, дитино. — Хіба ж за тобою похопишся? Юрій.. засміявся: йому таки приємно було, що за ним всюди побивалися дівчата (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 409).

3. тільки док., також з інфін. Поспішити зробити що-небудь. Трохи-трохи не виявив їх [козаків] ворожий вартовий, що безпечно собі люльку палив, так курінний похопився завчасу пронизати йому перса ножем (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 53); Інженер загруз в багні вище коліна і похопився впасти всім тілом вперед, щоб збільшити площу опору і витягти ногу (Іван Багмут, Опов., 1959, 42);
//  Кинутися кудись, до кого-, чого-небудь. Василина й собі похопилась, неначе хотіла втекти од Марії (Нечуй-Левицький, II, 1956, 141); Сокіл [прізвище] похопився до вікна, бо дуже любив бачити, як облітав в парку осіннє листя (Яків Качура, II, 1958, 33);
//  Схопитися за щось. Данило Бриль.. відчув, що батькова правиця зараз похопиться до паска (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 6).

4. тільки док., рідко. Те саме, що прохопитися 1. А я сиджу, мов дурна; не можна мені за нею і словом похопитись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 10); Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 457.

Коментарі (0)