ПОХРЮ́КАТИ, ає, док. Хрюкати якийсь час; хрюкнути кілька разів. Поживи не знайшли [свині]. Похрюкали й пішли (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 151).
ПОХРЮ́КАТИ, ає, док. Хрюкати якийсь час; хрюкнути кілька разів. Поживи не знайшли [свині]. Похрюкали й пішли (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 151).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 459.