ПОХРИ́ПНУТИ, немо, нете; мин. ч. похрипли і похрипнули; док. Захрипнути (про всіх або багатьох). Довго співали гості, доки декотрі не похрипли (Нечуй-Левицький, III, 1956, 111); Вершник хрипів. Тут усі похрипли, відколи ввійшли в гори з їх студеними джерелами та різкими змінами температури (Олесь Гончар, III, 1959, 76).