ПОХИЛИТА́ТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Хилитати якийсь час; хилитнути кілька разів. Ой затну я барду в дуба та й похилитаю (Коломийки, 1969, 290).
ПОХИЛИТА́ТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Хилитати якийсь час; хилитнути кілька разів. Ой затну я барду в дуба та й похилитаю (Коломийки, 1969, 290).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 446.