в означеннях
Тлумачення, значення слова «похитнутися»:

ПОХИТНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Однокр. до похитатися. Та й замовкла русалочка, В Дніпро поринула Мов пліточка. А лозина Тихо похитнулась (Тарас Шевченко, I, 1963, 359); [Олеся:] Я похитнулася од страху, заплющила очі і не пам'ятаю вже, що зо мною вчинилося (Марко Кропивницький, II, 1958, 341); Піді мною кінь спіткнувся, Похитнувсь хиткий місток (Микола Шеремет, У день.., 1962, 8); Вдарив Карпо Василя Кира залізякою по шиї, і не втримався сільський коваль, похитнувся (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 370).

2. перен. Втратити силу, стійкість, надійність; ослабнути, погіршитися. В світі кожна річ, хоч яка б могутня Видавалась нам, похитнутись має; Час іде, а з ним все стає зужите І нетривале (Микола Зеров, Вибр., 1966, 366); Два вороги мирилися, але й два ножі були готові для удару, коли мир похитнеться (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 155); Стрілися [М. К. Заньковецька й П. К. Саксаганський] на Кавказі. Вони обоє постаріли, здоров'я похитнулося, вимагало лікування (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 178);
//  Відступити, ослабити опір. Обороні Будапешта німецьке командування надавало величезного значення.. З падінням цього міста похитнувся б весь південний фланг німецького фронту (Олесь Гончар, III, 1959, 235); Весь Чорноморський флот брав участь у цьому десанті.. І манштейнівці похитнулися під Севастополем (Василь Кучер, Голод, 1961, 141);
//  Відчути сумніви, невпевненість у своїй правоті, правильності своїх дій і т. ін. Петрусь говорив так безжурно, так жартівливо, що батько не міг не похитнутися в своїх підозріннях (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 334); Тільки той із нас є людина, хто на двох полюсах переконань своїх залізних твердо обома стоїть, не похитнеться (Павло Тичина, III, 1957, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 448.

Коментарі (0)