ПОХИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Хитатися злегка або час від часу, раз у раз. Старшина, високий, гладкий чоловік, виходить з гурту, тихо, навспинячки,.. він похитується, спинаючись на пальці (Леся Українка, III, 1952, 557); Поплавки тихо похитувалися на поверхні води (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 111); З повсякденної нашої практики можна було б навести безліч прикладів коливальних рухів. Похитуються, розгойдуються, гнуться то в один, то в другий бік дерева, виведені із стану рівноваги поривами вітру (Наука і життя, 7, 1971, 16); Тут перепрошую прибічників моралі: Я й сам, хоч іноді похитувався в ній, На пуританський лад схиляюся дедалі (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230).