в означеннях
Тлумачення, значення слова «покінчений»:

ПОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покінчити. Я згодився. Як бачите, справа покінчена (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 363); Скілько вже в мене є початого, та не покінченого? (Панас Мирний, V, 1955, 341);
//  покінчено, безос. присудк. сл. Коли з пришиванням.. було покінчено, всіх жінок з сьомого вагона зібрали в колону і повели широкою вулицею (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 172); З Харковом, з інститутом, з чистою наукою покінчено надовго — не на один рік (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 4); Давно покінчено з війною, немало днів пройшло з тих пір (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 316).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 25.

Коментарі (0)