в означеннях
Тлумачення, значення слова «покладений»:

ПОКЛАДЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покласти1. Усе широке подвір'я суспіль було заставлене не столами, а дошками, покладеними на пеньках та окоренках (Нечуй-Левицький, III, 1956, 7); Марина довго розглядала покладене в лист фото (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 150); Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок, видно, тільки сьогодні покладений (Олесь Гончар, III, 1959, 319); Насправді я дуже вже мертвий, остаточно покійник, у труну покладений, землею припечатаний! (Остап Вишня, I, 1956, 288); Чотири трупи, покладених нею, давали їй право об'явити себе командиром цієї невеличкої фортеці (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 63); От тут пішли дружечки по парці, усі у свитах, і тільки самі чорні ленти покладені на головах без усякого наряду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 96); Пісенний характер має й вірш «Садок вишневий коло хати...» Покладений на музику, він став популярною народною піснею (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 255); Я незчувся, як з'їв покладений мені шматок, а на столі ще половина пирога (Іван Багмут, Опов., 1959, 7); Пішов я в дідову новобудову. Не було тут ні вікон, ні дверей, одна стеля була покладена (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 31);
//  покладено, безос. присудк. сл. Під боки покладено жорсткий паперовий матрац з перетовченою на сміття соломою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 173); Для того й покладено, для того й залито цей клаптик асфальту, щоб і свої, і — головне — приїжджі бачили, що й ми тут, у степах, не від темноти своєї на тягачах трясемось (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 124); Москва — одно з найстаріших вогнищ культури. Тут покладено початок книгодрукуванню на Русі (Комуніст України, 5, 1967, 32); «Арсенал» — героїчна музична драма. В основу лібретто покладено епізоди боротьби українського пролетаріату за встановлення Радянської влади (Мистецтво, 2, 1961, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 27.

Коментарі (0)

ПОКЛАДЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покласти2 (у 1—3 знач.). Комсомольці з честю виконають покладені на них нові завдання;
//  покладено, безос. присудк. сл. Хазяїн трамбака, на якого покладено охорону корабля, десь знову пішов до друзів (Юрій Яновський, II, 1958, 160); Почесне і відповідальне завдання виховання студентської молоді покладено на всіх викладачів, на всі кафедри вузів (Комуніст України, 7, 1963, 28); Скільки труда було покладено на виховання цих полум'яних юнаків, скільки пролито крові, скільки кращих з кращих чернігівців, киян, полтавців поховано з піснями або й просто кинуто мертвими на полях цієї трагічної Волині! (Олександр Довженко, I, 1958, 208).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 27.

Коментарі (0)