в означеннях
Тлумачення, значення слова «покласти»:

ПОКЛАСТИ 1, аду, адеш, док., перех.

1. що. Помістити куди-небудь, розмістити десь. Він сів коло дверей на кам'яних східцях і поклав шапку коло себе (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Білий, в глибокій дрімоті, схилився старець, поклав на долоні зажурене чоло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 303); Тимко поклав зброю у бокову кишеню-(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 354); Похоронили Олексія, Поклали квіти на могилу... (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 462);
//  Скласти що-небудь в одне місце, в повному порядку. В один день увесь лан Тихонів і зжали, і пов'язали, і у копи поклали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 148);
//  Припинити якесь заняття, відклавши вбік знаряддя, об'єкт дії і т. ін. Мені дуже хочеться на цьому місці покласти перо, таке слабе і немічне, щоб описати те, що я побачив (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 141); Книжки в Павла що не рік, то трудніші. Мучить, мучить себе, та й ні — покладе книжку (Андрій Головко, II, 1957, 421);
//  Внести на збереження (до ощадної каси, банку і т. ін.);
//  Додати, всипати що-небудь у страву.
Голову під сокиру покласти за кого—що — те саме, що Головою ручитися за кого—що (див. голова). — Але що він прямує до однієї матеріальності, я за це ладен хоч би й голову під сокиру покласти (Нечуй-Левицький, V, 1966, 277); Покласти багаття (вогонь, ватру) — розпалити багаття. Чи не покласти ватру? Побачить [Марічка] вогонь і буде знати, куди вернутись (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 347); Покласти до своєї кишені (собі в кишеню) див. кишеня; Покласти зуби на полицю — терплячи нестатки, обмежити себе в найнеобхіднішому; не маючи харчів, голодувати якийсь час. Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю... (Михайло Стельмах, I, 1962, 95); Покласти лапки див. липка; Покласти на зуб (на зуби) див. зуб; Покласти під сукно (під спуд) що — відкласти вирішення якої-небудь справи на невизначений час. [Галушка:] Писав я.. в район, але там поклали під сукно в канцелярії (Олександр Корнійчук, I, 1955, 297); Покласти яйця (яєчка) — знестися, відкласти яйця (про птахів, змій, комах і т. ін.). Де покласти, клопочеться птичка, Три яєчка свої голубі (Павло Усенко, Листя.., 1956, 145).

2. Помістити когось куди-небудь у лежачому положенні; примусити кого-небудь лягти. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Леся Українка, III, 1952, 635); Лайкою і погрозами Гуменний поклав їх [мадьярів] на землю і наказав чекати команди (Олесь Гончар, Новели, 1954, 17); Божевільних коней спіймали між тополями, очистили сани від снігу і поклали на них поранених (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528);
//  Влаштувати на нічліг. На ніч поклали мене в кімнаті, де я родився (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); — А цю чорнобривку, — баба з удаваною суворістю озирнула Вутаньку, — ми біля порога покладем (Олесь Гончар, II, 1959, 166);
//  Помістити в лікарню, госпіталь і т. ін. для лікування. Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 224).
 Покласти на [обидві] лопатки див. лопатка; Покласти спати — помістити в ліжко, колиску і т. ін. для сну. Фросина Данилівна поклала Бориса спати, а сама, погасивши світло, прикипіла до вікна (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 136).

3. перен., розм. Вбити, знищити. Багато ворогів поклав я по долині, Котрі ж зістались, розігнав по полі (Леся Українка, I, 1951, 334); Андрій пригадав фронтовий епізод, коли Зіна поклала з автомата шестеро гітлерівців (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 9).
Покласти в домовину (в могилу) кого — довести до смерті кого-небудь, прискорити чиюсь смерть. Франко не був певний, що на його долю, як він писав, не лишилася частина тих ударів, які поклали в могилу славного поета [К. Гавлічка-Боровського] (Вітчизна, 5, 1956, 143); Покласти трупом — повбивати. Умить вибігло двоє других з двох ворожих таборів і обох на місці трупом поклали... (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 184); Тоді, завдяки блискучому маневру Ганнібала, римляни одразу змушені були відбиватися на чотири сторони, і карфагенське військо поклало на місці трупом майже всіх римлян (Юрій Яновський, II, 1958, 231).

4. Розмістити що-небудь на якійсь поверхні, покриваючи її (всю або частково). На кибалку, над самим лобом, поклала [Мотря] вузеньку стрічку з золотої парчі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); З'явився хірург і поклав на обличчя йому білу марлеву маску (Олександр Довженко, I, 1958, 305);
//  Нанести, накласти на якусь поверхню шар чого-небудь; замалювати щось. [Єгиптянин:] Сю постать я б зробив далеко вище, а тую нижче, не жовтогарячу, але червону фарбу тут поклав би (Леся Українка, II, 1951, 245); На лице поклала [Любов Прохорівна] зайвий шар пухкої пудри, щоб блідість свою на неї звернути (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 114);  * Образно. [Джонатан:] Ще б не пора тим рокам стільки срібла на чорні кучері твої покласти (Леся Українка, III, 1952, 103); І на шибках дитячого будинку сонце поклало червоні мазки (Андрій Головко, I, 1957, 182);
//  Поставити на чомусь якийсь знак, помітку, зробити відбиток чого-небудь. Покласти печатку на довідку;
//  у сполуч. із сл. печатка, відбиток, тавро і т. ін., перен. Лишити слід, зробити певний вплив і т. ін. Та проклята панщина, що заїла стільки людей, поклала свою печатку й на Харитона (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438); На вигляд було їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (Андрій Головко, II, 1957, 451); Поклав [Т. Шевченко] могутню печать свого таланту буквально на всю українську демократичну поезію (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 14).
Покласти на музику (ноти) думки, враження, спогади і т. ін. — відтворити в музиці думки, враження, спогади і т. ін. Дещо з своїх вражень вона пробувала навіть покласти на музику (Степан Олійник, Леся, 1960, 43); Покласти на музику (ноти) вірші — написати музику на вірші. Захоплений неперевершеною майстерністю, з якою Кропивницький читав поему Шевченка «Причинна», Крижанівський вибрав з неї дев'ять строф і поклав їх на музику (Вітчизна, 6, 1965, 194); Покласти на папір: а) нанести на папір зображення чого-небудь, намалювати. Тепер, коли цятки краски знов злились в далеку картину, мені хочеться покласти сю картину на папір (Леся Українка, III, 1952, 598); б) викласти, описати словами (віршами). Ти [поет] можеш душу вилити в рядках, Жагучу мрію на папір покласти (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 40).

5. Накласти у певній кількості (про їжу). — Аркадій! тобі покласти ще крему? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 389); Кок, знаючи апетит своїх товаришів, кожному поклав по три великі котлети (Микола Трублаїні, I, 1955, 173).

6. заст., спец. Те саме, що збудувати. Поклали новий монастир (Словник Грінченка); Два роки минуло, заки [Федір] поклав хату (Василь Стефаник, I, 1949, 129);
//  Настелити (про підлогу, стелю).

7. у сполуч. із сл. початок, кінець, край і т. ін. Виконати, зробити те, що виражено іменником. Початок якісно новому етапові в розвитку культур братніх народів поклав Великий Жовтень (Комуніст України, 5, 1967, 76); Тихович не знав уже, як покласти кінець тій прикрій сцені (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 204); Поклавши край пануванню експлуататорських класів, Великий Жовтень поклав край всякому.. гнітові (Максим Рильський, III, 1956, 144).
Покласти вину (провину) на кого — те саме, що Скласти вину на кого (див. вина); Покласти в основу — прийнявши щось за вихідне, основне, визначальне, керуватися ним. Увібравши в себе все краще, що було створено мистецтвом віками, соціалістичний реалізм в основу основ відображення дійсності поклав комуністичну партійність як найвищий прояв прогресивної ідейності (Мистецтво, 5, 1961, 12); Покласти гнів на кого — розсердитися, розгніватися на кого-небудь. — Я до тебе по-доброму, а ти так до ? Як ти така, покладу гнів на тебе до самої смерті і на поріг до тебе не ступлю (Степан Васильченко, II, 1959, 282); Не тільки люди, але й боги поклали гнів на вбогих пасинків села, у яких тільки й землі, що за нігтями (Михайло Стельмах, I, 1962, 187); Покласти основу чому — створити те, що є вихідним, початковим, основним для чого-небудь. Саме І. І. Срезневський поклав основу історичному вивченню російської мови в її зв'язку з іншими слов'янськими мовами, насамперед з українською і білоруською (Мовознавство, XIII, 1955, 15); Покласти поклони (поклін): а) низько вклонитися під час молитви. Поклала три поклони перед образами, напилась свяченої води та й пішла на кладовище (Нечуй-Левицький, III, 1956, 257); б) низько вклонитися, віддаючи шану кому, чому-небудь. Поклавши три доземних поклони, Олександр Васильович підвівся на ноги (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 73); Покласти хрест на себе, заст. — перехреститися. Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (Михайло Коцюбинський, I, 1958, 277).

8. перен., розм. Призначити, визначити (плату, ціну і т. ін.). Директор поклав їм плату по три карбованці на місяць на панських харчах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 200); — А яку ви, господарю найдобріший, покладете ціну за цього красюка? — Циган картинно напівобернув коня, щоб ми всі побачили його лебедину шию (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 80).

9. спец. Надати певного напряму рухові (літака або судна). Покласти літак на зворотний курс.
Покласти на плечі чиї, кому — поставити когось перед необхідністю виконання, здійснення чого-небудь. Історія поклала на плечі КПРС завдання, за розв'язання яких ніколи ще не бралася жодна партія в світі (Комуніст України, 4, 1967, 6); Покласти [собі] за мету; Покласти [собі] завданням — намітити, визначити що-небудь для здійснення. Партія Леніна в третій п'ятирічці поклала за мету — в найближчі 10—15 років догнати і перегнати найбільші капіталістичні країни і в економічному відношенні (Павло Тичина, III, 1957, 79); Це ж він поклав собі завданням утворити зразкову артіль на жах ворогам (Григорій Епік, Тв., 1958, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 28.

Коментарі (0)

ПОКЛАСТИ 2 див. покладати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 29.

Коментарі (0)