ПОКЛЯ́СТИ́, покляну, поклянеш і поклену, покленеш, док., перех., рідко. Те саме, що проклясти. Мене, молоду, кожен поклене (Павло Чубинський, V, 1874, 747).
ПОКЛЯ́СТИ́, покляну, поклянеш і поклену, покленеш, док., перех., рідко. Те саме, що проклясти. Мене, молоду, кожен поклене (Павло Чубинський, V, 1874, 747).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 33.