ПОКЛИКНУТИ, ну, кеш, док., перех. і неперех. Однокр. до покликати. — Я чула, як ти про мене розпитував, от я й прийшла до тебе. Ти радий? — Радий, дуже радий! — покликнув Павлусь і простяг до неї обидві руки (Леся Українка, III, 1952, 488); — Марусю! — покликну. — Се ти? Тая покірлива?.. (Марко Вовчок, I, 1955, 210).