в означеннях
Тлумачення, значення слова «покоївка»:

ПОКОЇ́ВКА, и, жін. Служниця, яка прибирає кімнати та виконує деякі інші хатні роботи, крім готування їжі. Сніг мете степами, Вітер порохами, Покоївка в хаті робить те Пліткою своєю (Іван Франко, XI, 1952, 272); За Юзею йшла покоївка з кошиком, повним стрічок (Леся Українка, III, 1952, 674); Люба почервоніла: було неприємно, що мати знову гримає на покоївку чи куховарку (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 34.

Коментарі (0)