ПОКОЛІНКУВА́ТИ, ую, уєш, док., розм. Поповзти на колінах. Потоцький відійшов до столу, Остап поколінкував слідом (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 270).
ПОКОЛІНКУВА́ТИ, ую, уєш, док., розм. Поповзти на колінах. Потоцький відійшов до столу, Остап поколінкував слідом (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 270).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 35.