в означеннях
Тлумачення, значення слова «поколупаний»:

ПОКОЛУ́ПАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поколупати 1. Він обмацав, бормочучи, поколупані долотом двері, замок був цілий (Петро Колесник, Терен.., 1959, 332); Люди мовчки пройшли повз Супруна, який самотньо залишився стояти на межі, поколупаній його пальцями (Михайло Стельмах, II, 1962, 136); На Рудиковому обличчі, поколупаному де-не-де віспою, заграла всіма барвами хитра усмішка (Григорій Косинка, Новели, 1962, 144).

2. у знач. прикм. Вкритий тріщинами, заглибинами; нотрісканий, поколений. Вона стала показувати пучкою навкруги: .. на долівку, що не була ні мазана, ані метена, на поколупаний припічок (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 313); Поколупаний циферблат, обкурений димом, Був схожий на рябе засмагле обличчя (Леонід Первомайський, I, 1958, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 36.

Коментарі (0)