ПОКОМА́НДУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Командувати якийсь час. Він тоді з жалем подумав: «Над такою жінкою дідька лисого покомандуєш...» (Михайло Стельмах, II, 1962, 153).
2. розм. Те саме, що скомандувати. — Давайте грати в чого! — покомандувала Ватя, — в сусіда або в квітник. Чого ми будемо дурно сидіти?! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 92).