ПОКОРО́СТЯВІТИ, іє, іємо, ієте, док., розм.
1. Захворіти на коросту (про всіх або багатьох). Та ще й нещастя таке вкинулось — всі коні в селі покоростявіли (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 96).
2. Вкритися плямами (про хворі рослини). Чогось картопля наша покоростявіла (Словник Грінченка).