ПОКОТЬО́ЛО, а, сер. Дерев'яна дитяча іграшка, що має форму обруча. Тільки-но Серпень повернув за ріг, у бічну вуличку, як йому назустріч викотилось туге покотьоло (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 118); * У порівняннях. Сонце блискучим покотьолом котиться до спокою (Панас Мирний, IV, 1955, 321).