ПО́КРАДЬКИ, присл., розм. Те саме, що крадькома. На випадкових аркушиках паперу та в захалявних книжечках поетова [Т. Шевченка] рука прихапцем, покрадьки записувала рядки (Літературна Україна, 7.III 1969, 2).
ПО́КРАДЬКИ, присл., розм. Те саме, що крадькома. На випадкових аркушиках паперу та в захалявних книжечках поетова [Т. Шевченка] рука прихапцем, покрадьки записувала рядки (Літературна Україна, 7.III 1969, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 41.