в означеннях
Тлумачення, значення слова «покраса»:

ПОКРА́СА, и, жін., заст. Те саме, що прикраса. Далеко майорить.. під ясним сонцем корогва з покрасою (Григорій Косинка, Новели, 1962, 155); Просто у камені дикім Повирубали [тірійці] колони — майбутньої сцени покрасу (Микола Зеров, Вибр., 1966, 233); Це дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема (Словник Грінченка); О, не забуду я тих днів на чужині! Чужої й рідної для мене хати.. Уперше там мені суворії питання Перед очима стали без покрас (Леся Українка, I, 1951, 109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 42.

Коментарі (0)