ПОКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОКРІПЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПОКРІПИ́ТИСЯ, плюся, пишся; мн. покріпляться; док., розм.
1. Те саме, що підкріплюватися. Сенько, ще в одежі дурноватого [дурнуватого] Прокопа, покріплявся хлібом (Іван Франко, VIII, 1952, 316); Пошукай-но чого смачненького з'їсти. Сама покріпишся, та й я коло тебе (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 59).
2. Те саме, що зміцнюватися. На Україні, в Кам'янці, де Пушкін не раз гостював і бував учасником сміливих розмов майбутніх декабристів, цей [волелюбний] дух іще покріпився (Максим Рильський, III, 1955, 181).