ПОКРІПИТИ 1, плю, пиш; мн. покріплять; док., розм. Те саме, що покріпитися 1. — Покріплю ще, потерплю трохи, — не вгамується — покину! — .. сказала Мар'я (Панас Мирний, III, 1954, 73).
ПОКРІПИТИ 1, плю, пиш; мн. покріплять; док., розм. Те саме, що покріпитися 1. — Покріплю ще, потерплю трохи, — не вгамується — покину! — .. сказала Мар'я (Панас Мирний, III, 1954, 73).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 51.