в означеннях
Тлумачення, значення слова «покров»:

ПОКРО́В, у, чол.

1. Верхній шар, який покриває що-небудь. Важка дорога, що покрита Твердим покровом сніговим, Лягає коням під копита. Гарячим коням вороним (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 169); Вже немилосердно пече сонце, вже вітер рве й вихрить над льодами, вже потріскались, покололись вони, але Дніпро не може скинути крижаного покрову, жде (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 86).

2. поет. Листя дерев. Ой діброво — темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік... Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом, — Аж сам собі дивується На свою діброву... (Тарас Шевченко, II, 1963, 381); Зненацька в зоряну ніч ударив мороз. 1 вже ільмові ронять свій покров (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 108);
//  перен. Те, що огортає, окутує, охоплює що-небудь. Літак ішов високо, над хмарним покровом, який ще з самого ранку обгорнув землю (Юрій Бедзик, Полки... 1959, 116); О ноче! Зрадний твій покров, Лукава ти, весняна ноче! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 169);
//  перен. Те, чим замасковується, приховується що-небудь. Оголеність класових антагонізмів у XX столітті та наявність наукового, марксистського світогляду, що зірвав усі ідеалістичні покрови, зруйнував ілюзію «природності» й одвічності екс плуатації людини людиною, зумовили інтенсифікацію художнього прогресу (Радянське літературознавство, 9, 1967, 12).
 Під покровом: а) (чиїм) користуючись чиїм-небудь заступництвом. Ми під покровом Діаниним, Хлопці й дівчата незаймані; Хлопці й дівчата незаймані, Владарку славимо ми (Микола Зеров, Вибр., 1966, 205); — Як би там не було.., а з школи тебе Глафіра Іванівна випровадила і не збирається, як видно, приймати, доки ти під батюшчиним покровом (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 24); б) (чого) маскуючись чим-небудь. Глузувати під покровом жарту; в) (чого) користуючись чимсь як прикриттям. Під покровом дерев.

3. заст. Те саме, що покривало. За кражу, за войну [війну], за кров, Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять 3 пожару вкрадений покров!! (Тарас Шевченко, I, 1963, 327); А на плечах мав поводар З о́лтаря покров барвистий (Леся Українка, IV, 1954, 136).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 51.

Коментарі (0)