в означеннях
Тлумачення, значення слова «покрикнути»:

ПОКРИКНУТИ, ну, неш, док.

1. Те саме, що крикнути. — Піду, мамо, прогуляюся. — Іди, доню. — Сама її за ворота провела та тоді вже услід, схаменулась, покрикнула: — Не барись довго, Марусе! (Марко Вовчок, I, 1955, 212);
//  Голосно, збуджено вигукнути щось. Згадав він її та аж покрикнув: — Нехай мене мир не знає, коли я зраджу тебе, моя горличко! (Марко Вовчок, I, 1955, 51); — Не дамося собакам [ворогам] живцем! — покрикнула громада (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 10).

2. на кого і без додатка. Крикпути на когось, примушуючи щось зробити. І пострахаєш було і покрикнеш на його [Андрійка] (Марко Вовчок, I, 1955, 274); — Ви повинні бути біля хворого чоловіка — це ваш обов'язок. Покиньте зразу сорочки та йдіть до його! — покрикнула з пересердям Дарочка (Любов Яновська, Тв., 1959, 131).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 48.

Коментарі (0)