в означеннях
Тлумачення, значення слова «покришка»:

ПО́КРИШКА, и, жін.

1. Предмет, яким накривається, закривається що-небудь зверху; кришка. Вона полізла з рогачем у піч, засунула горщик, обгорнула жаром, накрила покришкою (Панас Мирний, II, 1954, 210); Там стояв великий старий кошик, і Юра відкинув його поламану покришку (Юрій Смолич, II, 1958, 100); Хтось ударив по клавіатурі фортепіано й з грюкотом опустив покришку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 199);  * У порівняннях. Один камінь висунувся з скелі, як здорова покришка, й нахилився вниз, неначе стріха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 89).
Під покришку [стригти (стригтися і т. ін.)] — підрізувати волосся суцільною рівною лінією на лобі й на потилиці; [Щоб (бодай)] вам (тобі, йому і т. ін.) ні дна ні покришки — уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку. — Ну, ну! Ти вихорівської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вам мало, щоб вам ні дна ні покришки! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 236); — Ну й щастя вхопила, щоб тобі ні дна ні покришки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 366); Своя (чужа і т. ін.) хата покришка — те, що відбувається між родичами, близькими людьми, залишається таємницею для інших. Своя хата покришка (Номис, 1864, № 9635); — Ти скажи їм, Йосипе, щоб вони одділили мене.. Знаєш: своя хата — покришка (Панас Мирний, IV, 1955, 52); З першого ж дня либонь бити [жінку] чоловік став. Не знати, за що — хто зна, чужа хата покришка (Андрій Головко, II, 1957, 400).

2. Те, чим обшивають, обтягують що-небудь зовні. Стандартний хомут складається з пари кліщів.., хомутини, підхомутної повстяної підкладки, покришки (Конярство, 1957, 179).

3. Футляр з товстої гуми, який надівається на камеру велосипеда, автомашини і т. ін. для захисту її від псування, пошкодження. Вимащений хлопчисько в червоноармійському кашкеті, збитому набакир.., натягав покришку на обід колеса (Натан Рибак, Час, 1960, 104); Пневматичні шини складаються з камери, покришки і стрічки обода (Підручник шофера.., 1960, 239);
//  Шкіряний футляр, що надягається на надувну гумову камеру м'яча.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 50.

Коментарі (0)